Україна на поч.ХХст.

Соціально – економічний  розвиток українських земель на початку ХХ ст. ( опорний конспект)

     На поч. ХХ ст. український народ залишався під владою Російської й Австро – Угорської імперії. Для українських земель також цей період був пов’язаний з поширенням всюди економічної кризи, що набула найбільш виразного характеру в 1900 – 1903 рр.

     На Західній Україні  промисловість розвивалася надзвичайно нерівномірно. Понад 94% промислових підприємств зберігали ремісничий характер. Видобуток нафти постійно зростав. Друге місце займала деревообробна промисловість. Поступова зростала швейна, взуттєва, килимарська промисловість; з’являються іноземні автомобільні монополії. Отже, Західна Україна, залишалася сировинним придатком Австро – Угорщини.

В сільському господарстві були помітні залишки кріпосного права ( скасування кріпосного права в Австро – Угорщині -  1848 р. , в Російській імперії – 1861р.), малоземелля селян, викупні платежі за землю, боротьба селян і поміщиків за сервітути.

Сервітут -установлена законом або звичаєвим правом можли­вість користуватися (частково або спільно) чужою власністю. На правах сервітутів селяни разом із поміщиками користувалися лі­сами, пасовищами, луками тощо.

Розвивалося в Наддніпрянській Україні : зернове, бурякове,тютюнове виробництво, тваринництво. В Західній Україні : промислово – рільничі господарства, тваринництво, виноградарство.

Українські селяни, господарюючи в ринкових умовах, стикалися з багатьма складними проблемами -  збут продукції,  придбання тех­ніки, отримання позик у банках тощо. Селя­ни, а також міське дрібноремісниче населення й робітники за допо­могою українських громадських діячів об'єднувалися в різноманітні кооперати   - споживчі, виробничі, кредитні тощо.

        Кооператив - добровільне об'єднання людей, які на

пайових заса­дах спільно займаються певним видом господарської діяльності.